Я слухала Тамару Олексіївну (вона завжди соловейком розливається) і шкодувала, що цього семестру у нас тільки одна пара на два тижні.
Увесь час, що я їхала додому, я мислила українською. Приїхавши додому, я зрозуміла, що оту годину я була набагато більш чемною та привітливою, ніж зазвичай.
Та, доречі, говорити російською неприємно. Чисто фізично. Бо, коли розмовляєш українською, м'язи горла майже не напружуються. А от переходячи після цього на російську, відчуваєш, як ком в горлі встає.
Отже, я зробила для себе висновок, що "жити" українською набагато приємніше.